Футбол. Кубок Німеччини. Енергі (Котбус) – Вердер (Бремен)

Менш титулованому клубу цього вечора судилося програти…

Квиток
Квитки на цей матч почали продавати на початку липня, тобто за місяць до початку зустрічі. Але передусім вони були доступні для учасників фан-клубів та власників сезонних абонементів, минулого сезону 2021/22 чи нового 2022/23. Після, приблизно через півтора тижня, у продаж надійшли квитки для звичайних уболівальників.
Інші німецькі клуби між цими двома реалізаціями додавали ще квитки для тих, хто зареєструвався в системі та здійснив хоча б одну будь-яку покупку минулого сезону. Теоретично, простим людям складно було здобути вхідний квиток.
Отже, після деякого часу очікування та моніторингу сторінки з квитками, було придбано документ на вхід на стадіон на одну із центральних трибун. 39,6 євро (36 євро – сам квиток, а 3,6 євро – збори за те, що сам видрукував його вдома). Можна сказати, що не зовсім дешево вийшло…До речі, квиток можна видрукувати або зберегти на телефоні/планшеті. Під час входу на стадіон стюард просто сканує його, немає значення який носій.
У підсумку на матчі було присутньо 20078 уболівальників (стадіон Stadion der Freundschaft вміщує 22528 глядачів)

Дорога
Котбус знаходиться приблизно за 30 км від кордону з Польщею. Оскільки виїзд планувався дуже економічним, а прямих автобусів/поїздів на понеділок не було знайдено, дорога передбачала достатню кількість пересадок.
Загалом, дорога (електричками) туди виглядала так. По Польщі: Торунь – Бидгощ, Бидгощ – Піла, Піла – Кшиж, Кшиж – Костшин. Піший перехід кордону з Німеччиною через річку Одра. Німеччиною: Кюстрін-Кітц – Франкфурт-на-Одері, Франкфурт-на-Одері – Котбус.
Назад був підібраний маршрут теж з кількома пересадками (6 штук) через Зелену Гуру, але через невелику втому я від нього відмовився. Тож я відправився за маршрутом Котбус – Лейпциг (з ночівлею в цьому місті), Лейпциг – Берлін, Берлін – Познань, Познань – Торунь.
Спеціально для цієї поїздки було куплено Regiokarnet від Polregio (для пересування Польщею) та квиток за 9 євро (для переміщення Німеччиною). Перший дає право на необмежену кількість поїздок у поїздах REGIO в три довільно обрані дні протягом двох місяців поспіль. До речі, був куплений ще за старою ціною, з першого серпня ціна його трохи збільшилася. А квиток за 9 євро дозволяє подорожувати не лише електричками територією Німеччини, але ще й усім міським транспортом.
У Польщі часу на пересадку було від 8 хвилин до 16. Скрізь встиг, жодна електричка не запізнилася. У Німеччині так само. Тільки по дорозі назад поїзд ЕС45 Берлін – Варшава до станції Познань запізнювався на 30 хвилин. До кінцевої станції, напевно, цей час ще збільшився. До речі, на нашу думку, німецька залізниця DB є однією з найкращих у Європі (мобільний додаток, інтернет-сторінка, легкість пошуку маршрутів та купівля квитків, різні пропозиції). У кого з цього приводу інша думка, напишіть нижче, будь ласка.

Зустріч
Енергі (Котбус) наразі грає Регіональній лізі “Північний Схід”. Це четвертий рівень у німецькій системі футбольних ліг. Своєю чергою, Вердер посів друге місце у 2.Бундеслізі сезону 2021/22 і повернувся до 1.Бундесліги через один сезон.
Огляд місцевих перед входом на стадіон був, м’яко кажучи, слабким. Перевірка була лише один раз.

Для уболівальників Вердера, окрім гостьового сектора, виділили ще буферну зону. Усі місця були зайняті. Крім цього, на стадіоні було достатньо людей із зелено-білою атрибутикою, які розташувалися на звичайних місцях серед місцевих. Мабуть, це були фанати Вердера з прилеглих населених пунктів (з деякими з них я повертався електричкою Котбус – Лейпциг).
Приблизно за 20-25 хвилин до початку матчу головні вболівальники команд були вже на трибунах. Місцеві всі одягнені були у червоні футболки, приїжджі – у чорні та білі. На гостьовому секторі були помічені банери таких угруповань, як Wanderers, The Infamous Youth, Caillera, L’Intesa Verde, HB Crew, Ultra Boys, UTB’02 та прапор ФК Санкт-Паулі.
На вихід команд у першому таймі місцеві вболівальники прикрасили свою трибуну написом “Energie” в червоно-чорно-білих кольорах. Гості, окрім різних прапорів та розтяжок, підготували невелике піро-шоу. Цікаво було спостерігати, як фанати Вердера перевдягаються на трибунах, ховаючись під прапорами, щоб потім запалити піротехніку. Адже моніторинг з боку поліції тривав практично цілий матч.
У другому таймі місцеві фанати підготували кілька банерів та немаленьких прапорів червоно-білого кольору на честь 20-річчя одного з ультрас-колективів Colletivo Bianco Rosso. Незважаючи на сонячну та спекотну погоду, фанати обох команд цілий матч підтримували своїх кумирів. Як мені здалося, місцевим не вистачало злагодженості у своїх діях. Одному Капо важко було управляти такою великою трибуною вболівальників Енергі.

Загалом футбольна культура в Котбусі була на дуже високому рівні. На цьому матчі було багато батьків з дітьми, людей похилого віку, людей з інвалідністю. Майже кожен знає клубний гімн. Усі вболівальники з якоюсь атрибутикою місцевої команди – шарф, кепка, футболка. І, враховуючи кількість випитого пива, бійок чи подібних ситуацій помічено не було.

…Перемога 2:1 за більш титулованим Вердером…

Більше фото за цим посиланням dfb-cup-energie-werder.

допомога Збройним силам України
Благодійний фонд Сергія Притули
Фонд “Повернись живим”
Спецрахунок Національного банку України

плюс
Тепер ми є у Фейсбуці fb/navkololo. Слідкуйте за нами!

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.